За договором дарування майно
(дарунок) передається у власність безоплатно. Дарунком можуть бути рухомі речі,
в тому числі гроші та цінні папери, нерухомі речі або майнові права, якими
дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Право власності на дарунок
виникає з моменту його прийняття. При чому в дарувальника є право вимагати
розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна,
якщо обдарований навмисно вчинив злочин проти життя, здоров’я, власності
дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Або якщо обдарований
створює загрозу втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову
цінність, чи якщо в наслідок недбалого ставлення обдарованого до речей, що
становить культурну цінність, вона може бути знищена або істотно пошкоджена.
Спадкування – це перехід прав
та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до
інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов’язки, що
належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (день смерті) і не
припинилися внаслідок смерті.
Право на спадкування отримують
особи, зазначені у заповіті, посвідченому нотаріально. А якщо заповіту немає,
або його визнано недійсним, при неприйнятті спадщини або відмові від її
прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом
усією спадщини, право на спадкування за законом одержують особи відповідно до
визначених законодавством черг. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями
одну або кілька осіб незалежно від того, чи має він з ними сімейні, родинні
відносини, може позбавити права на спадкування будь яку особу з числа
спадкоємців за законом.
На відміну від договору дарування, заповідач має право будь-якої миті
скасувати заповіт або скласти новий. Кожний новий заповіт скасовує попередній.
Не забудьте прокоментувати матеріал та поставити рейтинг
в кінці матеріалу